Олешко Попович
| Олешко Попович | |
|---|---|
 Олбег Ратиборович вбиває Ітларя | |
| Божество в | слов'янська міфологія |
| Період життя | XI—XII століття |
| Частина від | російський фольклорd |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Оле́шко, Оле́шко Попо́вич — один з героїв руського билинного народного епосу, легендарний богатир часів Київської Русі.
Прототип[ред. | ред. код]
Прототипом Олешка був боярин Олбег (Олбешко) Ратиборович, згаданий в «Повісті временних літ» як вправний стрілець з лука і вбивця половецького ватажка Ітларя. Можливо брав участь в подальшій обороні від половців Переяслава, під час якої загинув хан Тугоркан та його син.
Українські легенди[ред. | ред. код]
В билинах Олешка називають переможцем Тугарина Змієвича та Ідолища Поганого, боронив землі на лівому березі Дніпра, де були розташовані Київське, Чернігівське та Переяславське князівства.
Батьківщиною героя іноді називають місто Пирятин, де він нібито часто бував на ярмарках.
В одній із билин розповідається, як мати проводжала Олешка на базарній площі міста Пирятина у похід на ворога. Тоді Пирятин стояв на кордоні держави Київської Русі й був одним із її опорних пунктів у боротьбі проти кочівників.
В один зі своїх приїздів до Пирятина Т. Шевченко написав «Думу про пирятинського поповича Олексу».[1]
Подальші інтерпретації[ред. | ред. код]
На Суздальщині і Рязанщині образ літописного Олешка поступово злився із фігурою ростовського боярина Олександра Поповича, який жив у жив у XIII сторіччі. У Тверському літописі згадується, що Олександр брав участь у битві на Калці (1223 р.) і загинув разом з іншими сімнадцятьма витязями.
У Никоновському літописі, укладеному в XVI сторіччі для обґрунтування претензій на Київ московського князя Василя III, ім'я Олександра Поповича з'являється і в повідомленнях за 1001 і 1004 рік (відсутніх у «Повісті временних літ») — разом з Яном Усмошевцем. Його також названо переможцем половців, які вперше з'явилися на кордонах Русі на півстоліття пізніше[2].
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Златоплуг: епос України-Русі. На київському циклі билин / відтвор. сучасною укр. мовою, впорядкув. з дод. власного матеріалу Віктора Гребенюка. Луцьк, 2022. 350 с.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Я. І. Дзира. Букварь южнорусскій // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 394. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- ↑ Олексій Мустафін. Поцуплені богатирі. Як із соратників київських князів «ліпили» героїв російських билин. Київ24. 2023-12-01.
Посилання[ред. | ред. код]
- Українські билини Історико-літературне видання східнослов'янського епосу
|
Це незавершена стаття про літературного персонажа. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
